«Дякую черговій на реєстрації, дуже чуйна».
«Дякуємо за дитячий куток».
«Дякую вам доктора», виписане дитячим почерком.
Ці фрази на фліпчарті упродовж дня написали пацієнти амбулаторії №2 у Вознесенську на Миколаївщині.
Тут також вільна зона Wi-fi |
Їх одразу помітно після табличок про те, що тут вільна зона Wi—Fi.
Про сімейну медицину у місті заговорили ще 2000-го року, через чотири роки закупили лікарям комп’ютери і почали вводити їхні дані в електронну систему.
Тепер же, у 2019-му, Центр сімейної медицини Вознесенська увійшов у проект, який допоможе йому стати медзакладом передового досвіду та допомагати іншим сімейним лікарям країни.
***
Ремонт, інтернет, нові туалети, кілька дитячих куточків з пуфами, книжками, столиками, дошками для малювання…
Ремонт, інтернет, нові туалети, кілька дитячих куточків з пуфами, книжками, столиками, дошками для малювання… |
Амбулаторія не схожа на жоден комунальний центр сімейної медицини, де мені довелося побувати.
Тут, сміючись, натхненно розказують історії. Про те, як жінка прийшла з двома дітьми, вирішила свої питання, а діти не хотіли йти: «Ми ще не догралися!«.
Про дитину, якій на фліпчарті допомогли написати, що вона хоче «більше мультіків і багато конфет«.
До змін в тому числі призвели результати незалежного соцопитування. Воно показало, що мешканцям були недостатньо комфортні умови, розповідає головна лікарка Тетяна Дяченко.
– Мешканця турбує не лише ставлення до нього як до пацієнта, але і як до людини.
Все це (оновлення – УП) робиться, щоб пацієнти, які прийшли раніше чи без запису, могли комфортніше у нас перебувати. У кожній амбулаторії є телеекрани, де ми щодня прокручуємо ролики, щоб люди вели здоровий спосіб життя.
У Центрі працюють 29 сімейних лікарів, терапевт і невропатолог. Є три амбулаторії, одну з яких планують переносити у нове приміщення, яке почнуть будувати наступного року.
Амбулаторія №2 Вознесенська, серпень 2019 року |
Місцева влада, кажуть, медиків підтримує. Допомагає з ремонтом. Розуміє, що не хтось, а саме громада, є власником медзакладів.
Частину нововведень вдалося зробити завдяки грантовим коштам та участі у різних проектах, на які сімейні лікарі подаються. Проекти допомагає шукати відділ муніципальних ініціатив, який створили у місті більше 15 років тому.
На першому поверсі амбулаторії є окремий кабінет «для людей з обмеженими фізичними можливостями». Таким пацієнтам не треба дертися сходами на другий поверх, лікар спуститься на перший.
А ще тут працює кол-центр. Операторкою працює медсестра. Вона допомагає і з записом на прийом до лікаря, і з викликом лікаря додому.
Консультує з різних питань. Наприклад, телефонує людина, що має високу температуру, а в лікаря все зайнято по запису.
В такому разі операторка зв’язується з лікарем і пояснює, що є хворий, якого слід прийняти поза чергою. Усі дзвінки в кол-центр безкоштовні.
Ще одне опитування показало, що мешканці скаржились на великі черги до лікарів.
– Був повний забитий коридор, пройти неможливо було, – пригадує Тетяна.
Тому впровадили попередній запис, в тому числі онлайн:
– Перший місяць електронного запису скарг була маса, що старші люди не зможуть записуватись…
Лікарі роз’яснювали, як це робити, і з часом скарги зникли.
Крім кол-центру, тут з’явилась ще й посада офіс-менеджера. Його завдання – доносити інформацію від лікарів до мешканців: від прийому ліків до зміни способу життя, профілактики тощо.
Офіс-менеджер дає корисні статті в газету, на сайт міста, веде сторінку у Facebook, організовує медичні локації на різних місцевих подіях, наприклад, на велогонці «Соколині перегони».
Соколині перегони |
Медики на Соколиних перегонах |
Ще одна фішка міста – «Карта вознесенця», впроваджена кілька років тому. Розміром з банківську карту, вона вміщає усю медичну інформацію пацієнта. Прийшов до лікаря – відсканував картку – і на екрані одразу є потрібні дані.
За цією карткою у місті можна отримати й деякі соціальні послуги: знижку в крамницях чи на проїзд у громадському транспорті.
Те, що почали впроваджувати по всій країні минулого року, Вознесенськ намацував сам ще 19 років тому.
2000 рік. У Вознесенську міська влада з тодішнім головним лікарем райлікарні домовляються впроваджувати сімейну медицину.
Медиків починають навчати, до них приїжджає професура з Одеського медвишу і вчить у перервах між прийомом пацієнтів.
Відкрили 5 амбулаторій по місту.
2004 рік. Запроваджують електронну систему, купують лікарям комп’ютери.
Сімейні лікарі відтоді мали заключати договори з пацієнтами, а в електронну базу вносили дані пацієнта.
Почали впроваджувати електронну амбулаторну карту: лікар вписував, хто коли прийшов, з яким питанням, що турбувало, які хвороби мав, чи є алергія, хронічні хвороби тощо.