У нашому житті є день, що завжди з нами – 9 березня, такий великий і незбагненний, як весняний вітер, як щедре сонце, який увібрав у себе безсмертне дихання душі великого сина нашого народу – Тараса Григоровича Шевченка.
Тож прилучаючись до Всеукраїнського марафону читання «Єднаймо душі словом «Кобзаря», який оголосила Національна бібліотека України для дітей, в дитячій бібліотеці зібралися читачі нашої громади та вихованці «Центру соціально- психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради» разом з вихователями – Майко М.М. та Мухіною Т.Г., щоб перегорнути сторінки життя Т.Г.Шевченка та ще раз перечитати Шевченків «Кобзар»… Це Біблія українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою.
Розпочався захід піснею О. Осадчого "Шлях до Тараса" у виконанні знаменитого українського співака В. Зінкевича, яка без перебільшення, висловлює почуття гордості ледь не кожного українця, бо Тарас Григорович Шевченко і сьогодні найвідоміший наш поет.Читаючи його вірші, присутні відчули, що в цій книзі автор зібрав кожну сльозину, найменший стогін кріпака. Духовну велич і красу народу він підніс на найбільшу височінь, чим збагатив увесь світ. Ім'я Тараса Шевченка стало символом нашого народу.
Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи. Доля щедро обдарувала його багатьма талантами: і через сторіччя лине слава Шевченка - художника, Шевченка - співака, Шевченка - поета, Шевченка - прозаїка, Шевченка - драматурга.
Ведучі перегорнули цікаві сторінки життя Тараса Григоровича і, пройшли тими дорогами і стежками, якими ходив великий Кобзар.
Нещасливе було дитинство у Тарасика, хлопчик змушений був працювати, щоб заробити собі на шматок хліба. Юність Шевченка до викупу з кріпацтва не менш була сповнена випробувань, але не меншою була і милість Божа до майбутнього пророка українського народу. У Тараса Шевченка була важка доля, але він впорався й став для нас Великим Кобзарем.
Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника. Присутнім було цікаво самим скласти його словесний портрет. Діти впорались з цим завданням, їх опис зовнішності майже співпав с тим описом, який постає зі спогадів сучасників Тараса Григоровича. Присутнім запропонували поміркувати про те, які риси характеру були притаманні митцеві, і ким він міг бути, якби жив в наш час.
То ж в їхній уяві вийшов портрет благородного, мужнього Т. Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді віра у справедливість справи, якій він від дав усе життя. У смутку вболівання за долю народу приховані фізичні муки.
А ще юні – таланти намалювали картини за мотивами творів великого українського поета: «Зоре моя вечірняя», «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», поема «Гайдамаки». Аматори проявили свої творчі здібності та в повній мірі проявили розуміння творів Шевченка.
Творче надбання Шевченка допомагає нам жити, через стільки десятиліть, його твори хвилюють та тривожать душі.
«Живіть дружно» - учив Тарас Григорович Шевченко. І це сьогодні головне наше завдання.
Всеукраїнський марафон читання творів Т.Г.Шевченка «Єднаймо душі словом Кобзаря» продовжується до 26 квітня. То ж запрошуємо всіх шанувальників великого Кобзаря приєднатися до цієї події!
Нехай зерна, посіяні Тарасом, проростуть у наших душах, і матимуть прекрасні сходи.