Колектив Вознесенського ліцею «Інсайт», батьківська громадськість просить якнайшвидше з’ясувати доцільність прийнятого рішення щодо ліквідації освітнього закладу Вознесенського ліцею «Інсайт» у період реформи профільної школи. Сприяти врегулюванню ситуації, що склалася на законодавчому рівні, а також посприяти розвитку освіти у Вознесенській ОТГ відповідно до законодавчої бази.На сьогоднішній день засновник в особі Вознесенської міської ради розпочинає процедуру ліквідації профільного освітнього закладу Вознесенський ліцей «Інсайт», що йде в розріз з курсом держави на профілізацію закладів освіти.
Для забезпечення функціонування закладу в подальшому, як окремої юридичної особи та вимог законодавства в ОТГ є всі умови:
функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (зараз у ліцеї два профілі по два класи);
функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом (ліцей є окремою юридичною особою з 2002 року);
забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством (на баланс міста Вознесенська передається будівля ліквідованого закладу — Вознесенської загальноосвітньої школи – інтернату І-ІІІ ступенів «Обдарованість» Миколаївської обласної ради.
Рішення VІІ сесії Миколаївської обласної ради від 29.09.2021 року)Але засновник без обгрунтування та пояснень приймає рішення про ліквідацію закладу, без проведення громадських обговорень.
Формування нової мережі старших профільних шкіл – черговий етап реформи освіти і один із викликів для громад. Реформа старшої профільної школи є складовою державної політики в сфері освіти. Відповідальність за її реалізацію на місцях покладено на органи місцевого самоврядування. Функціонування старшої профільної школи сьогодні ставить перед територіальними громадами чимало питань:Як успішно реформувати старшу профільну школу? Як запровадити профільну освіту не для «галочки», а для учнів? Який алгоритм дій? Як визначити школи на базі яких буде створено ліцеї?
Які особливості міжнародного досвіду організації профільної освіти? Яка роль місцевої влади у розбудові профільних ліцеїв? Як оцінити ефективність профільного навчання? Тож для вирішення питання організації профільного навчання у громаді мають бути правильно розставлені акценти, обрано пріоритетні напрямки, визначено слабкі та сильні сторони питання, спираючись на законодавчу базу. Запровадження профільного навчання регулюється наступними нормативними документами: Профільна середня освіта — один із рівнів освіти (ч. 2 ст. 10 Закону “Про освіту” від 05.06.2017 № 2145-VIII). Це відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій. Цей рівень триває три роки, і його можуть здобувати в окремих закладах освіти або в структурних підрозділах одного закладу освіти (п. 3 ст. 12 Закону “Про освіту”). Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за академічним та/або професійним спрямуванням (п. 7 ст. 12 Закону “Про освіту”).
Академічне спрямування — профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.
Професійне спрямування — орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів. Мова йде про академічний та професійний ліцеї.
Зараз законодавством передбачається, що до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання. До 2027 року у складі ліцеїв (закладів, які надають повну загальну середню освіту) можуть бути початкова (1-4 кл) і базова (5-9 кл) школи.
А з першого вересня 2027 року ліцеї функціонуватимуть як окремі юридичні особи.
Передбачається, що вони будуть багатопрофільними і стануть принципово новою освітньої інституцією. В одному закладі учні, в залежності від їхнього вибору, матимуть можливість отримати гуманітарну, математично-природничу чи іншу профільну підготовку. Щодо мінімального розміру профільного ліцею, ми можемо використати вимогу ст. 32 Закону України «Про загальну середню освіту», де сказано, що «Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів”). Сенс цього пункту зрозумілий: кожного навчального року у 10 класі формується щонайменше чотири класи, які продовжуватимуться до закінчення школи в наступні шкільні роки (11 та 12 класи).
Однак закон не передбачає розмір класів, крім обмеження кількості учнів у класі як мінімум 5 та максимум 30 (ст. 12)Якщо ж громада вирішила оптимізувати мережу шкіл, то вона має надати гарантії того, що зміни сприятимуть: підвищенню стандартів і якості освіти поліпшенню технічного оснащення освітнього процесу ефективнішому використанню бюджетних коштів на освітню галузь.
Ірина Бойко — заступник директора Вознесенського ліцею «Інсайт»