На Миколаївщині триває процес вилучення книжок, що містять російську ідеологію та пропагандистські наративи.
Станом на січень 2024 року бібліотеки списали понад 60 тисяч примірників. Книги віддають на макулатуру, а за отримані гроші купують книги українських авторів.Подробиці — у матеріалі кореспондентів Суспільного.
Які книги підпадають під списання
Начальниця управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА Олена Буберенко розповідає, поповнювати бібліотечні фонди російськими книгами припинили з 2014 року.
Близько 300 авторів і книжок таких, які обов’язкові до списання. Нині фонд бібліотек області складає близько 6 мільйонів примірників і 40 відсотків – це фонд саме російськомовний.
Олена Буберенко
Також літературу українських та іноземних авторів, видану російською мовою, прибрали з вільного доступу. Такі книги видають людям після подання письмового запиту, каже Олена Буберенко.
“У нас є перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання ворожнечі міжетнічної, расової, релігійної й таке інше”, — зазначає начальниця управління культури.
За словами Олени Буберенко, з бібліотечного фонду Миколаївщини прибрали понад 60 тисяч книг російських авторів та видавництв. Надалі також вилучатимуть подібну літературу в електронному форматі.
Як триває процес вилучення російських книг у Миколаївській центральній бібліотеці
З фонду вилучили понад 37 тисяч екземплярів “літературного сміття”, розповідає директорка Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького Інга Хоржевська.
“Воин России”, “Офицеры”, “Русская бойня”, “Русские разборки”. Ось уявіть собі, книги під такими рубриками — вони були в українських бібліотеках. Звісно, всім цим книжкам не місце на полицях бібліотек, тому ми безумовно їх з наших полиць прибрали.
Інга Хоржевська
Інга Хоржевська вважає процес вилучення російських книг – ідеологічною боротьбою. Ті примірники, які прибрали з полиць, здають на макулатуру.
“Ці російські книжки, які заражені страшною російською ідеологією, пропагандою, вони сьогодні працюють на українську бібліотеку. Ми їх маємо здавати на макулатуру, за ті кошти, які ми отримуємо від списаних книжок, ми придбаємо нові книжки для нашого фонду”, — каже директорка Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького.
Директорка бібліотеки додає, бібліотекарі потребують навичок, які допоможуть надалі корегувати читацькі смаки.
“Постає ще завдання серйозне і виклик для бібліотекарів — це підвищення власної кваліфікації для того, щоб правильно перенаправити людину. З детективів Устінової на інші детективи, на іншу літературу, яка допоможе людині відірватися і побачити світ трохи іншими очима”, — зазначає Інга Хоржевська.
Попри те, що читачі обирають книги українських авторів, все одно залишається попит на російську літературу, каже головна бібліотекарка абонемента Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького Олена Гаврилова.
“Це здебільшого люди пенсійного віку, які звикли читати російською. Я можу сказати, що молодь від шести й більше, діти, молодь — вони тільки українською питають”, — говорить Олена Гаврилова.
Що читають миколаївці
Катерина багато років відвідує Центральну міську бібліотеку імені Марка Кропивницького. Говорить, звикла читати улюблені детективи російською.
Читаю, не буду брехати, російську. Тому що я російськомовна. Нічого не можу з собою зробити. Українською я читати не можу.
Відвідувачка бібліотеки Катерина
Якщо книжки вилучать, готова відмовитися від читання.
“Не буду я читати. Чесно сказати, я можу розмовляти і українською, але звичка. Вік такий, що себе вже не переробиш”, — додає жінка.
Наталя з самого дитинства відвідує бібліотеки. Говорить, читає книжки різними мовами, проте до душі – українська. До того, що російські книги приберуть з бібліотек ставиться нормально.
“Я не помру від горя. Коли кажуть, що поляки наших переселенців вчать української, то мені соромно, бачите, ну, я не знаю, що ще повинно статися, щоб ми все ж таки перейшли на рідну мову, щоб ми почали себе поважати”, — каже Наталя