Іран навчає Росію своїм хитрощам подолання нафтових санкцій

Іран готується передати Кремлю креслення своєї найефективнішої зброї проти Заходу: підпільної фінансової мережі, на яку він покладається, щоб уникнути санкцій. 

Протягом багатьох років Ісламська Республіка перешкоджала спробам Америки ізолювати її та знищити її економіку шляхом створення паралельного всесвіту підставних компаній та іноземних банків, включаючи великі фінансові установи, розташовані в Європі та США, які іранські компанії використовують для ухилення від міжнародного контролю та поведінки. бізнес за кордоном, повідомляє Daycom. 

За словами західних дипломатів, оскільки Росія стикається з міжнародною ізоляцією через війну в Україні, Іран, який уже постачає Москві зброю, запропонував поділитися своїм досвідом у мистецтві ухилення від санкцій. Серія останніх зустрічей між високопоставленими російськими та іранськими посадовцями, включаючи голову центрального банку Ірану Алі Салехабаді та заступника міністра економіки Алі Фекрі, включала закладення основи для такої співпраці, стверджують дипломати.  

Якщо Москві вдасться скопіювати іранську систему, вона може сподіватися притупити вплив багатьох санкцій, з якими вона стикається, особливо в її нафтогазовому секторі, який є основою її економіки. Така система дала б президенту Росії Володимиру Путіну набагато більше гнучкості — і часу — щоб продовжувати вести війну проти України, зберігаючи надходження доходів від нафти. 

«Кожен, хто зацікавлений у зміні настрою Росії, повинен розуміти, що паралізувати російсько-іранські фінансові здібності необхідно», — сказав один із західних чиновників. 

Дипломати, які попередили про методи ухилення від санкцій, також зазначили, що західні банки, такі як німецькі Commerzbank і Deutsche Bank, а також Citigroup у США, зіграли певну роль у допомозі Ірану продовжувати збирати прибутки від експорту через підпільні операції. Ризик полягає в тому, що ті самі західні банки — свідомо чи мимоволі — можуть бути втягнуті Росією в той самий стиль торгівлі.

Закаспійські компанії

Протягом літа Тегеран і Москва провели переговори про використання Ірану як бекдора для російської нафти, коли Тегеран і світові держави повернуться до ядерної угоди, згідно з якою Ісламська Республіка стримає свою атомну програму в обмін на послаблення санкцій. Але на тлі жорстокого розгону іранським режимом протестувальників останніми тижнями та зростаючого скепсису щодо поновлення угоди у Вашингтоні ймовірність прориву зникла.  

Однак відносини між Росією та Іраном, які співпрацювали в Сирії для підтримки режиму Башара Асада в громадянській війні в цій країні, посилилися на інших фронтах. Наприклад, Іран став основним постачальником безпілотників-камікадзе, які Росія використовує в Україні. Тим часом Тегеран звернувся до Кремля з проханням про допомогу в просуванні своєї ядерної програми, повідомила CNN минулого тижня з посиланням на дані розвідки США. 

Іран має багаторічний досвід пошуку способів уникнути американських санкцій, але досяг особливих успіхів з 2018 року після того, як президент США Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди та знову запровадив обмеження. Трамп стверджував, що домовленості з Іраном недостатньо, щоб завадити Тегерану створити бомбу. Європейські країни на чолі з Німеччиною та Францією заперечували проти рішення США, але були безсилі зупинити його. 

Однак навіть до кроку Трампа європейські банки та компанії не бажали знову співпрацювати з Іраном, оскільки багато санкцій США залишалися в силі, а більшість фірм оцінювали ризик юридичного впливу США як занадто високий. 

Засобом Ірану було піти в підпілля

Кеш нещодавніх даних про транзакції, перевірених Politico між іранськими розрахунковими палатами та зареєстрованими за кордоном підставними компаніями, контрольованими режимом, свідчить про те, що обсяг транзакцій без санкцій, які обробляються мережею, становить щонайменше десятки мільярдів доларів на рік. Дані, підтверджені західними офіційними особами, підкреслюють, наскільки Ірану вдалося обійти так звану «кампанію максимального тиску», розпочату Вашингтоном у 2018 році. 

«Це пояснює, як Іран виграв кампанію максимального тиску», — сказав один із західних чиновників.

Це також може пояснити, чому Іран, незважаючи на значні поступки адміністрації президента США Джо Байдена, опирався повторному вступу в ядерну угоду. Переговори зайшли в глухий кут ще до нещодавнього сплеску протестів в Ірані.

У той час як американські санкції негативно вплинули на економіку Ірану, тіньова фінансова мережа Тегерана забезпечила, що економіка продовжує розвиватися, якщо не на всіх циліндрах, то в такому темпі, який підтримує її рух, водночас забезпечуючи привілеї еліти. Хоча інфляція та безробіття в Ірані високі — фактори, які сприяли заворушенням, — за даними Світового банку, його економіка останнім часом демонструє ознаки життя, лише за останній фінансовий рік зросла більш ніж на 4 відсотки. 

У той час як експорт нафти з Ірану скоротився приблизно вдвічі під санкціями до приблизно 1 мільйона барелів на день, йому вдалося підтримувати стабільну торгівлю в інших сферах, таких як нафтохімія та метали. Минулого року зовнішня торгівля Ірану досягла 100 мільярдів доларів і досягла найвищого рівня з тих пір, як США відновили санкції. Незважаючи на падіння обсягів нафти, країна нещодавно виграла від зростання цін, при цьому доходи від експорту в минулому році більш ніж подвоїлися і склали близько 19 мільярдів доларів. За даними Світового банку, причиною відновлення нафти Іраном є «непрямий експорт до Китаю». 

Іранська нафта приваблива для Китаю, головним чином тому, що вона відносно дешева. Незаконний характер іранської сирої нафти, яка потрапила під санкції, означає, що вона продається зі значною знижкою до ринкових цін.   

Фінансові підставники

Ось тут і з’являється секретна мережа підставних компаній Ірану. 

Саму нафту досить легко доставити під радаром, використовуючи транспортування з судна на судно у відкритій воді, а потім змішуючи її в іноземних портах з іншою сирою нафтою, щоб приховати її походження. Більша складність для Ірану полягає в тому, щоб отримати гроші за продажі, не викликаючи тривоги в міжнародній фінансовій системі, в якій з точки зору регулювання домінують Сполучені Штати. Замість того, щоб продавати нафту безпосередньо кінцевому покупцю, вона продається через підставні компанії, часто іншим підставним компаніям.  

Буквально минулого тижня США наклали санкції на членів, як вони описали, підтримуваної Іраном групи контрабанди нафти, яку Вашингтон звинуватив у перекачуванні грошей Хезболлі, терористичній групі, що базується в Лівані і підтримується Тегераном. 

«Особи, які керують цією незаконною мережею, використовують мережу підставних компаній і шахрайські тактики, включаючи фальсифікацію документів, щоб приховати походження іранської нафти, продавати її на міжнародному ринку та уникати санкцій», — заявив старший чиновник Міністерства фінансів США Браян Нельсон. у розслідуванні, йдеться в заяві про нові санкції.

Однак здатність тихо фінансувати терор — це лише одна з безлічі переваг, які Іран отримує від своєї підпільної фінансової системи. Найбільшою перевагою є те, що це дає зруйнованій економіці країни доступ до твердої іноземної валюти без жодного долара, що надходить у власну банківську систему Ірану. Хоча більшість коштів, отриманих через мережу, залишаються за кордоном, місцеві компанії можуть використовувати доходи, які вони генерують там, як заставу вдома. 

Прихована фінансова система Ірану побудована на тому, що в країні називають «обмінними пунктами». Організації, яких налічуються десятки, є розрахунковими центрами в Ірані, які керують мережею підставних компаній за кордоном, зазвичай зареєстрованих у Китаї, ОАЕ та Туреччині. Будинки під пильним наглядом режиму.

Якщо іранській фірмі потрібно здійснити іноземну операцію, заборонену санкціями, її місцевий банк може звернутися до однієї з будинків, щоб відфільтрувати платіж через лабіринт підставних компаній, що надзвичайно ускладнює відстеження справжнього походження, кажуть західні дипломати. 

Санкційна димова завіса

Менш відомим аспектом цієї підпільної торгівлі є центральна роль, яку відіграють великі західні банки. Багато операцій, які включають усе, від нафти до металобрухту, деноміновані в євро або доларах. Це означає, що розрахунок, останній крок у транзакції, вимагає залучення європейського чи американського банку, залежно від валюти. 

Відповідно до даних іранської біржі, розглянутих Politico, для розрахунків за цими транзакціями Іран використовував великі банки ЄС, такі як німецькі Commerzbank і Deutsche Bank, а також банки США, включаючи Citigroup . Згідно з правилами санкцій США, вітчизняним банкам та іноземним банкам, які ведуть бізнес у США, заборонено проводити майже всі фінансові операції, пов’язані з Іраном. 

Дипломати заявили, що дані обміну свідчать про те, що незаконні прибутки від експорту Ірану промиваються через міжнародну банківську систему, але немає жодних доказів того, що банки знали, що ці транзакції були частиною схеми Тегерана, спрямованої на збереження надходжень від нафти. Якщо підставні компанії, названі в транзакціях, не були конкретно визначені урядом США, банки часто не можуть виявити підозрілу діяльність.

Незважаючи на те, що банки висувають суворі вимоги належної перевірки, щоб відстежити походження коштів, іранці стали майстрами в приховуванні походження готівки. Ніщо в клірингових даних не вказує на зв’язок з Іраном. У транзакціях, про які йде мова, часто беруть участь ті самі групи компаній і банків, що базуються в Китаї, Туреччині, ОАЕ, Сінгапурі та Індії, і їх вартість варіюється від кількох тисяч доларів до мільйонів. 

Левова частка транзакцій проходить через Об’єднані Арабські Емірати, повідомили дипломати. За їхніми словами, близькість ОАЕ до Ірану та легке регуляторне середовище роблять його привабливим місцем для ведення бізнесу для Тегерана. Ці ж атрибути також поставили країну в поле зору європейських чиновників. Очікується, що найближчими днями Єврокомісія внесе ОАЕ в список країн «високого ризику» щодо відмивання грошей і фінансування тероризму.

Одна з компаній, яка часто фігурує в записах транзакцій, – зареєстрована в Гонконзі Hua Gong HK Trading Ltd. Вона була заснована в жовтні 2018 року, незабаром після того, як США почали відновлювати санкції проти Ірану. Західні дипломати кажуть, що ця фірма є підставною компанією, якою керує Tahayyori Guarantee Society, одна з найбільших бірж Ірану.  

Трансакції Hua Gong за минулий рік, перевірені Politico, проходили через Deutsche Bank і Citibank через китайські банки. Серед одержувачів коштів, які вона перерахувала, були компанії в Гонконгу, Італії та Сінгапурі. Politico не вдалося зв’язатися з Хуа Гонгом для коментаря.

Politico також зв’язалося із західними банками та запитало про дані іранської біржі. Європейські банки, про які йдеться, відмовилися коментувати, чи знали вони, що за висвітленими транзакціями стоять іранські організації. 

«Commerzbank AG серйозно ставиться до своїх зобов’язань і відповідальності відповідно до чинних законів і правил щодо санкцій», — йдеться у заяві кредитора, що базується у Франкфурті. «Банк вжив заходів відповідно до галузевих стандартів, щоб гарантувати, що його діяльність здійснюється відповідно до застосовних санкцій, у тому числі тих, які впроваджені ООН, ЄС, США та Великобританією»

Deutsche Bank прийняв політику 15 років тому, щоб відмовитися від «будь-якого бізнесу зі сторонами в Ірані», сказав речник, додавши, що банк також застосовує «суворий контроль у всьому світі для запобігання та виявлення ухилення від санкцій, де це можливо».

Представник Citigroup сказав, що нью-йоркський банк «дуже серйозно ставиться до дотримання законів про фінансові злочини, ретельно відстежуючи та дотримуючись вказівок відповідних урядів та інших перевірених джерел, щоб допомогти захистити міжнародну фінансову систему від зловживань з боку нелегітимних підставних компаній або інших незаконних осіб. .”

Важко поліції

Проте керівники, близькі до банків, кажуть приватно, що поліцейську роботу легше сказати, ніж зробити. Банки інвестували мільярди в складні комп’ютерні системи для викорінення підозрілих транзакцій і найняли армію спеціалістів з фінансових злочинів. Однак іранці часто випереджають їх на крок.

«Важко зрозуміти, коли нас зловживають», — визнав керівник одного з банків. «Люди, які займаються цим професійно, знають юрисдикції, які не співпрацюють з владою США, тому тут також є регуляторний арбітраж». 

Неясно, якою мірою конкретні транзакції, розглянуті Politico, могли порушити американські санкції.

Речниця Міністерства фінансів США не прокоментувала конкретні банки, на які посилається Politico, але сказала, що влада має тривалий досвід ретельного моніторингу дотримання американських санкцій проти Ірану та Росії і продовжуватиме це робити, включно з фінансовими установами. .

«Міністерство фінансів продовжуватиме націлюватися на спроби ухилення від санкцій, щоб приховати та перемістити гроші через міжнародну фінансову систему, і фінансові установи повинні продовжувати бути пильними щодо таких схем», — сказала вона.

Порушення санкцій США в минулому обходилося європейським банкам надзвичайно дорого. У 2014 році, наприклад, французький BNP був оштрафований на 8,9 мільярда доларів за порушення американських санкцій проти Ірану та інших країн. 

ЄС скасував більшість фінансових санкцій проти Ірану в рамках ядерної угоди 2015 року, яку європейські держави продовжують дотримуватися. Тим не менш, здебільшого європейські банки трималися осторонь через страх потрапити під санкції США. 

Хоча національні регулятори в Європі несуть відповідальність за нагляд за своїми банками, Європейський центральний банк як розпорядник спільної валюти має контролювати транзакції, деноміновані в євро, які проходять через його систему розрахунків, відому як TARGET2. 

Критики звинувачують центральний банк у тому, що він закриває очі на зловживання системою розрахунків. Відповідаючи на запитання Politico, як ЄЦБ контролював свою розрахункову мережу і чи знав банк про незаконну діяльність за участю іранських підставних компаній і банків єврозони, речник сказав: «ЄЦБ забезпечує виконання санкцій ЄС, а не санкцій, накладених юрисдикціями поза ЄС. Що стосується санкцій ЄС, ЄЦБ гарантує, що TARGET2 не проводить розрахунки за транзакціями, які підпадають під санкції».

Проте навіть якщо проведення фінансових операцій з інтересами Ірану не є порушенням санкцій ЄС, європейські правила, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей, вимагають від банків проводити ретельні перевірки особи своїх клієнтів, стандарт під назвою «знай свого клієнта». Недоліки ЄС у цьому відношенні були очевидні роками. У вересні Європейське банківське управління, яке координує регулювання в цьому секторі, заявило , що чиновникам у всьому регіоні «потрібно зробити більше» для боротьби з незаконною діяльністю у фінансовій системі Європи.

Поки цього не станеться, кажуть західні дипломати, Іран продовжуватиме використовувати фінансову інфраструктуру Європи, не боячись бути виявленим, і, за їх словами, Росія зобов’язана наслідувати цей приклад.  

 «Це не лазівка ​​в стіні», — сказав один із чиновників. «Стіни немає».